На головну сторінку NIRS/WISE Україна

Ядерний монітор

№1 березень-квітень 2002

В цьому номері:

Відгомін Чорнобиля

Жертви Чорнобиля у Франції

Ядерні відходи у вулканіи

Три Майленд Айленд

В Чорнобилі відмічено ланцюгові реакції

Ядерні випробування призведуть до 80000 захворювань на рак у США

У десятків молодих білорусів у перспективі можливий рак щитовидної залози

З початку цього року на українських АЕС було зафіксовано інциденти

Представництва WISE/NIRS

Контактна інформація

ВіДГОМІН ЧорнобилЯ...

Наталія Клюкіна за матеріалами Екоклубу

Чорнобильська атомна електростанція розташована на півночі України, у місці впадання ріки Прип’ять у Дніпро. Будівництво розпочате в 1976 році. Усього було побудовано 4 блоки по 1000 МВт кожний. Аварія на четвертому блоці ЧАЕС 26 квітня 1986 року сталася не через ненормальне функціонування реактора.

Ліквідація наслідків Чорнобильської аварії була першим великомасштабним експериментом з подолання ядерної кризи, який провалився. У катастрофі одразу загинула 31 особа, 130 тисяч отримали великі дози радіації, сотні тисяч було евакуйовано і переселено. Найшкідливішими та три-валими є наслідки, пов’язані з радіоактивним забрудненням грунту посівних площ та водойм. Радіоактивні речовини містяться в харчових продуктах, а також накопичуються в тканинах та кістках людини, створюючи таким чином небезпеку для життя і здоров’я людства і дотепер, хоча минуло вже 16 років після аварії. Її соціальні наслідки не мають прецеденту в історії людства. Уявлення людей про ядерну енергію назавжди змінилося.

Аварія, яка, на переконання вчених, “була неможлива”, понівечила життя мільйонів людей та спричинила величезні економічні збитки, одним з яких є вилучення з користування сільськогосподарських угідь. Загальні економічні збитки навіть приблизно важко порахувати. Наукова спільнота тепер вимушена визнати, що наслідки ураження радіонуклідами виявилися для людського організму набагато серйознішими, ніж будь-коли вважали енергетики-ядерники. Крім того, мало хто всерйоз замислюється над тим, яких непоправних збитків завдано жертвам катастрофи. Це трагедія, коли тисячі сімей тихо страждають, бо їх життя постійно підточує погане здоров’я та особисті кризи. Але найгірше те, що вони бояться власного майбутнього.

В усіх місцях, забруднених радіацією внаслідок аварії чи поганого проектування, спостерігаються наслідки її впливу: збільшення кількості онкологічних захворювань, ушкодження імунної системи, мертвонароджені діти, ушкодження мозку, розумова відсталість, синдром Дауна, внутрішньоутробні відхи-лення та інші вади. І найстрашнішим є те, що на офіційному рівні ці наслідки скрізь заперечуються.

Ілюзії з приводу того, що “мирний атом” може вирішити енергетичну проблему людства, зникли після аварії на Три Майл Айленді у США (див. статтю на с. 4) та Чорнобильській АЕС. Однак виробництво ядерної енергії триває. Існують потужні економічні важелі, що тиснуть на суспільство в напрямку подальшого її виробництва.

Ті, хто виступає за користування атомною енергією, стверджують, що небезпека серйозної аварії на будь-якій з кількох сотень АЕС, розташованих по всій земній кулі, є нижчою за середню. Та суспільство непокоїть не лише загроза аварії, а й весь ви-робничий цикл - починаючи з видобутку урану і закінчуючи похованням радіоактивних від-ходів. Неможливо підрахувати, скільки людей з самого початку атомної епохи відчули дію іонізуючого випромінювання, працюючи в шахтах і на заводах з переробки уранової руди.

Ніхто не може гарантувати безпеку навіть нормально працюючих реакторів. Екологічні організації України, Росії та інших країн закликали уряди своїх держав відмовитись від розвитку атомної енергетики. Екологи вважають, що “необхідно відмовитися від масового використання атомних джерел енергії, бо забезпечити їх безпеку неможливо”. За словами Володимира Сливяка з російської групи “Экозащита”, “набагато безпечніше мати десятки невеликих неядерних установок, ніж одну гігантську атомну станцію”. За його словами, в ситуації “зростання загрози тероризму необхідно згортати атомну енергетику через її особливу вразливість”.

Той принцип, що на помилках вчаться, не можна застосовувати до ядерних реакторів. Треба зважати на те, що людині властиво помилятися. Якщо ми дійсно любимо цю планету, нам доведеться відмовитися від ядерних “перспектив”.

Екологічна катастрофа... Вже не є таємницею, що екологічні проблеми виникають через антиекологічний характер суспільства, через байдуже, користолюбне, недалекоглядне ставлення до власного світу – “після нас хоч потоп”.

Хочемо ми жити (а не виживати) у безпечному, благополучному світі? Бути впевненими у своєму майбутньому та майбутньому дітей?

Після Чорнобиля кожен новий квітень ми запитуємо себе про це все більш наполегливо.

Радіоактивне забруднення величезних територій, рік і озер, міст та сіл, вплив радіонуклідів, очевидні та можливі наслідки, довге проживання на забруднених територіях мільйонів людей, брак засобів по врятуванню населення дозволяє назвати масштаби Чорнобильської катастрофи планетарними, а ситуацію - надзвичайною. Катастрофічні наслідки ще й підсилюються необізнаністю та байдужістю людей. Отже, екологічна громадськість вважає життєво необхідним інформувати населення про справжній стан речей, про існуючі проблеми та шляхи їх вирішення.

Інформаційний центр з ядерної енергетики NIRS (Nuclear Information & Resource Service) був започаткований в 1978 році у Вашингтоні, США. Всесвітня інформаційна служба з енергетики WISE (World Information Service on Energy) була створена у тому ж році у Амстердамі, Нідерланди. NIRS та WISE об’єднали свої зусилля у 2000 році, створивши всесвітню мережу інформаційних та ресурсних центрів для громадян, екологічних підприємств, які занепокоєні ядерною енергією, радіоактивними викидами, радіацією та цікавляться питаннями відновлюваної енергії. «Nuclear Monitor», англомовний бюлетень WISE/NIRS, публікує міжнародну інформацію 20 разів на рік. Російську версію монітору 10 разів на рік видає WISE-Росія. Адреси іноземних редакцій див. на останній сторінці.

Громадська екологічна організація «Екоклуб» починає випуск бюлетня українською мовою. Перед вами перший його номер від березня - квітня 2002 року. Виходитиме бюлетень один раз на два місяці, тобто 6 разів на рік. В ньому публікуватимуться оригінальні та обзорні статті українських та зарубіжних авторів, з використанням матеріалів “WISE/NIRS Nuclear Monitor” на теми:

- світові новини ядерної енергетики;

- загальні питання радіаційної безпеки і охорони навколишнього середовища;

- медичні наслідки впливу іонізуючої радіації на людину;

- аварії та інциденти, проблеми їх вирішення;

- технологічні та екологічні аспекти перетворення радіоактивних відходів;

- раціональне використання природних ресурсів.

Надсилайте свої матеріали та звертайтеся за додатковою інформацією до офісу Екоклубу.

Якщо ви і надалі хочете отримувати даний бюлетень надішліть свій запит до Екоклубу. Всі контактні дані розміщено на другій сторінці обкладинки.

На початок

Жертви Чорнобиля у Франції

Джерело інформації: Nuclear Monitor, №566, 12 квітня 2002

Соланж Ферне, президент французького відділення Міжнародної жіночої ліги за мир і свободу

16 річниця Чорнобильської катастрофи мала для Франції особливе значення. Припавши на період між двома раундами президентських виборів, Чорнобильський день ознаменувався визнанням урядовцями острова Корсика обману про радіоактивне забруднення території. Все більше і більше людей, хворих на рак щитовидної залози, звертаються до суду з претензіями до уряду Франції, який не спромігся вжити необхідних захисних заходів в період після Чорнобильської катастрофи.

26 квітня 2002 року ще кілька пацієнтів з хворою щитовидною залозою приєдналися до тих, хто «скаржиться на наражання в 1986 р. їхнього здоров’я на небезпеку». Таким чином, число позивачів у Франції зросло до трьохсот. “Скандал забрудненої землі” виник в лютому 2002 р. на Корсиці, коли чиновники з охорони здоров’я призналися в “обмані через упущення” перед розлюченою аудиторією.

Згідно з “Європейським атласом поширення цезію”, Франція зробила тільки 32 виміри цезію-137 - і жодного на Корсиці. А незалежні дослідження показали вміст радіоактивного цезію, що визначає вміст йоду-131 в 1986 р., як дуже

високий і небезпечний, і що запобіжні заходи повинні були застосовуватись обов’язково, особливо щодо молока, сиру і овочів, і в першу чергу - для вагітних жінок і дітей. Але цього не сталося, і тепер на Корсиці кожне село налічує до 5 випадків захворювань щитовидної залози.

Тими ж днями, міністр здоров’я Франції створив комісію для розслідування справжнього масштабу забруднення території Франції від аварії на ЧАЕС. На жаль, головою цього “нейтральної, незалежної і прозорої” комісії було призначено професора А. Ауренго, члена ради компанії “Електрісіте де Франс” та члена Наукового комітету ООН з ефектів атомної радіації, що й досі, всупереч очевидному, твердить, що Чорнобиль спричинив тільки 32 миттєві смерті і 2 000 захворювань щитовидної залози, і що “з радіологічної точки зору майбутнє в Чорнобильській зоні виглядає непогано”.

Це рішення глибоко вразило французьку громадськість. Цього року річниця Чорнобиля припала між двома раундами президентських виборів у Франції, а ядерна тематика стала одним з важливих питань виборчої кампанії. Кандидатам в президенти було надіслано 200 000 листівок, в яких люди вимагають прийняття конкретних заходів для безпечного виходу з ядерної ери.

На початок

Ядерні відходи у вулкані?

Джерело: група “Экозащита!”, березень 2002 р.; “Cмерть закопают”, Известия, 27 березня 2002 р.

Російський міністр атомної енергетики Олександр Румянцев повідомив 28 березня, що Росія готова прийняти на постійне захоронення низькорадіоактивні відходи з Тайваня на сейсмічно нестабільному вулканічному острові на Курилах

В своєму інтерв’ю газеті “Известия” О. Румянцев сказав, що Росія бажає у співпраці з японськими інженерами побудувати на острові Симушир - де знаходиться діючий вулкан Мілна -постійне сховище радіоактивних відходів. Це один з кількох вулканів на островах Курильської гряди.

З конфіденційних документів “Известиям” стало відомо, що депутат Держдуми Сергій Шашурін та науковці з Курчатовського Інституту, за сприяння міністра атомної енергії, намагаються нелегально ввезти низько-радіоактивні й токсичні відходи з Тайваня в Росію, а також побудувати на Симуширі могильник для їх захоронення. Від цієї угоди очікується прибуток у 10 млрд. доларів.

Це протирічить прийнятому в 2001 р. закону, що дозволяє імпорт відпрацьованого ядерного палива в Росію з метою переробки. Отже, здається, російський Мінатом починає кампанію за імпорт інших видів радіоактивних і токсичних відходів, незважаючи на законодавчі заборони.

Адміністрація Сахалінської області була дуже здивована, почувши про цей проект. Симушир - острів ненаселений. Лише періодично там з’являється персонал метеостанції. Чиновник місцевої адміністрації, що побажав залишитися анонімним, сказав: “Треба було б нас повідомити - але ми нічого не чули”.

Мінатом же підтвердив існування угоди, але порадив пресі уникати цієї теми, бо, мовляв, ні громадськість, ані преса не в змозі зрозуміти всіх деталей розміщення ядерного звалища на вулканічному острові – до речі, розташованому в найбільш рибних місцях Тихого океану.

- Створювати будь-які радіоактивні сховища на Курилах небезпечно, - вважає президент Центра екологічної політики професор Олексій Яблоков. - Незначні землетруси відбуваються там майже щодня. Практично щороку острови накривають цунамі - багатометрової висоти хвилі, які породжують підводні землетруси.

Нагадаємо, що в 2001 р. Мінатом домігся прийняття законів, що дозволяють імпорт відпрацьованого ядерного палива в Росію з метою переробки. Але коли закони були прийняті, виявилося, що бажаючих підписувати контракти немає, а ряд держав, серед яких США і Німеччина, публічно відмовилися від послуг Мінатома. Згідно багатьох опитувань, майже 90% росіян виступають проти імпорту ядерних відходів.

На початок

Три Майл Айленд

Джерело інформації: бюлетень WISE News Communique 554, 21 вересня 2001 р.

Найсерйозніша ядерна катастрофа в історії Сполучених Штатів сталася 1979 року на 2-му блоці АЕС Три Майл Айленд біля міста Гаррисбург, штат Пенсильванія. Місцева громадська організація “Three Mile Island Alert” розповідає: “Ще за два роки до аварії занепокоєні громадяни попереджали Комісію ядерного регулювання і керівництво штату, що 2-й блок АЕС Три Майл Айленд має небезпечні недоліки. Наші опоненти у відповідь називали нас “перестрахувальниками”.

Аж поки 28 березня 1979 року Пенсильванія та сусідні штати не зазнали “ядерного кошмару”, як це назвали у вечірніх новинах на каналі CBS. Представники АЕС стверджували, що нібито сталася “невелика проблема” і реактор скоро повернеться до нормальної роботи.

Але в дійсності

- реактор вийшов з-під контролю

- активна зона реактора залишилася без охолодження через витік охолоджувача

- ядерне паливо плавилося й обвалювалося на дно реактора

- оператори пульту управління розгубились, а про плани евакуації просто забули і... “ми опинилися в якихось тридцяти хвилинах від невідворотного розплавлення активної зони реактора”.

Ранок 28 березня 1979 року став початком трагічної події в американській історії. Свідки розповідають, що в місцевому аеропорту Гаррисбург прилади радіаційного контролю показували рівень радіації у 15 разів вищий за норму. Лікарі наполягали на евакуації вагітних жінок і дітей з цієї зони. Два дні потому губернатор віддав розпорядження про евакуацію, але основна шкода була вже заподіяна. Затримку евакуації викликали вагання національної Комісії з ядерного регулювання. До моменту, коли було віддане розпорядження про евакуацію, у повітря уже виділилося 14 кюрі йоду-131.

Комісія, скликана президентом Картером, зробила висновок про те, що опромінення щитовидної залози відбулося в основному через заражене повітря. У звіті також повідомляється, що під час основних викидів, що відбулися з 10 години ранку 28 березня до 7 години ранку 29 березня, четверга, вітри дули в північному, північно-західному і західному напрямку, переносячи радіоактивний газ у штати Нью-Йорк та західну Пенсильванію.

До аварії дитяча смертність у Пенсильванії була набагато нижчою середньої по США, а після неї досягла найвищих показників для штатів на схід від Міссісіпі. Смертність також істотно зросла в штаті Нью-Йорк, що знаходиться на шляху проходження радіоактивних повітряних мас. Молоко, одержуване в округах, розташованих біля Три Майл Айленд, поставлялося в міста Середньоатлантичного регіону і було ще одним потенційним джерелом опромінення. Поряд з дитячою смертністю, істотно зросла і загальна смертність.

Протягом трьох місяців до аварії 1979 року і чотирьох наступних місяців дитяча смертність зросла в Пенсильванії майже на 16%, у Меріленді — на 41%. У порівнянні з цим смертність у місті Нью-Йорку, що знаходиться далеко на сході від Гаррісбурга, зменшилася більш ніж на 6%, а дитяча смертність у США зменшилася майже на 15% за той же період. Значний ріст смертності продовжувався і в наступні роки, імовірно, через приховання впливу нових викидів, що відбувалися в результаті вентилювання ушкодженого реактора.

Десятиліття потому ще ведуться суперечки щодо щирості показни-ків дитячої смертності на територіях поблизу реактора в перші післяаварійні місяці. Вони є предметом 2500 судових процесів, порушених проти власника і визискувача реактора, компанії Метрополітен Едісон. Люди, що мешкають поблизу від Три Майл Айленд, вимагають відшкодування збитків, нанесених викликаними опроміненням хворобами, такими як “уроджені дефекти, мертвонародження, викидні, безплідність, рак, лейкимія, незагойні виразки, серцева недостатність, емфізема, церебральний параліч і багатьма іншими захворюваннями, що вразили їх самих, дітей і домашню худобу”.

В результаті копіткого збору інформації шляхом обходу будинків, докладних розпитувань про шкоду, заподіяну здоров’ю людей, отримані неофіційні місцеві звіти про стан здоров’я. Наприклад, Джейн Лі, що проживає на молочній фермі в межах видимості реактора, ретельно підготувала серію карт, на яких різнобарвними крапками нанесені різні захворювання і місця проживання 2500 позивачів. Її коментарі відбивають підозри і тривоги, що продовжують непокоїти місцевих жителів: “Не потрібно бути генієм, щоб зрозуміти що відбувається. Там, де стався ядерний викид, заподіяно шкоди здоров’ю людей. Тут самі люди є дозиметрами, причому набагато надійнішими, ніж налагоджені прилади, якими користуються компанія Метропо-літен Едісон і держава. Чиновники кажуть, що для появи металевого смаку в роті необхідні мільйони кюрі йоду, а виділилося всього 14. Але якщо люди на території, де відбувся викид, скаржаться саме на це, значить, виділилося набагато більше радіації, ніж нам повідомляють”.

Департамент охорони здоров’я Пенсильванії повідомив, що в околицях Три Майл Айленд, де люди були опромінені найбільше, “ніяких значних шкідливих наслідків аварії” не спостерігалося. Однак після аварії жителі округів поблизу Три Майл Айленд відчували металевий смак, характерний для прямого опромінення при вдиханні зараженого повітря.

Від моменту цієї аварії в США не було замовлено жодної нової атомної станції.

Події 11 вересня 2001 року яскраво висвітлили уразливість атомних станцій перед загрозою терактів. Американські розвідслужби отримали дані про те, що один з викрадених 11 вересня літаків прямував до Три Майл Айленда. А невдовзі після цих подій американські офіційні особи на конференції МАГАТЕ у Відні підтвердили, що пряме влучення авіалайнера на високій швидкості у атомний реактор “може спричинити ситуацію, подібну до Чорно-бильської”.

На початок

В Чорнобилі відмічено неконтрольовані ланцюгові реакції

Пише TOP.rbc.ru. “Експерт-центр”04.25. 2002.

Не багато, не мало, 16 років пройшло від сумного дня трагедії на Чорнобильської АЕС - 26 квітня 1986 року. Але і дотепер ми збираємо гіркий врожай тієї катастрофи. 26 квітня світ знову згадує про Чорнобиль. У цей день у 1986 році вибух на місцевій атомній станції засипав радіаційним пилом майже пів-Європи - від України до Скандинавії. Як повідомляють “Известия”, Чорнобильська АЕС, зупинена на вимогу Заходу, але остаточно не закрита і дотепер готує нові сюрпризи.

Ядерне пальне, що залишилося в зруйнованому енергоблоці станції, починає неконтрольовані ланцюгові реакції. З нього пробивається на світло америцій, що у сотні разів небезпечніший стронцію. Одним з чорнобильських могильників, на думку вчених, стає Дніпро. Продовжуються мутації в людей і тварин.

Академік Академії наук України Дмитро Гродзинський, який 16 років займається Чорнобилем та очолив створену при уряді країни Національну комісію з радіаційної безпеки, краще інших знає, чого чекати від Чорнобиля. В інтерв’ю «Известиям» він заявив, що якщо раніше каліцтв було - соті частки відсотка, то тепер - 24 відсотки. Існування мутацій довго не хотіли визнавати, але вони існують, і це є факт. Першими потерпілими виявилися тварини, тепер же все частіше народжуються діти із синдромом Дауна, а рак щитовидної залози в дітей виникає в тисячу разів частіше, ніж до аварії, причому не тільки на Україні, але й у Білорусії. Сьогодні вже немає великого опромінення, але генетична нестабільність продовжується. Це особливо помітно в рослин: їх вивезли в чисті зони, на незаражені землі, але з них виростають то карлики, то гіганти. Мутації пшениці, наприклад, дійшли до 60 відсотків. Академік вказав на суперечність тверджень про нешкідливість сільськогос-подарської продукції, що надходить з виробництв, розташованих у зоні навколо реактора. У чорнобильській деревині – серйозні дози америцію. При цьому закриття АЕС зовсім не вирішило всі проблеми, а лише стало початком нових. Демонтаж станції, дезактивація її території триватимуть у кращому випадку 30-40 років. Чорнобильський саркофаг, що закрив зруйнований блок, - ненадійна, тимчасова споруда. У ньому 160-170 тонн ядерного пального і більше кілометра дір і тріщин. Саркофаг робили нашвидкоруч, його заливали бетоном без арматури, він ненадійний з огляду на сейсмічну небезпеку чорнобильської зони.

За словами Дмитра Гродзинського, “ми неодноразово реєстрували збільшення нейтронних потоків. У зруйнованому реакторі йде розігрів паливних мас. Заново опромінені, вони розпорошуються, із саркофага тече радіаційний пил”. У Чорнобильській зоні більше 800 радіаційних сховищ. Їх створили нашвидкоруч відразу ж після аварії, з розрахунком на 5-6 років. А це сотні тисяч кубометрів радіо-активних матеріалів. Тепер з них випливає америцій. Він небезпечніший стронцію - як гарматні ядра страшніші дробу.

У стихійне радіаційне сховище перетворилася ріка Прип’ять - у ній дуже брудний мул. І те ж відбувається з Київським морем. У водах Дніпра стронцій, але ж ними поливають поля. Дніпро розносить рентгени на величезні території. Академік Гродзинский спростував легенду про те, що чорнобильська радіація продовжує життя (до 124 років у “зоні відчуження” дожила селянка Марія Кулі). За його словами, “старим повезло. Їх кістковий мозок і нервова система мало сприйнятливі до радіації. Чорнобиль ударив по дітях - 50 відсотків з тих, що жили в “зоні” після аварії, отримали психічні відхилення. Чорнобиль сформував суспільство приречених”.

На початок

ЯДЕРНІ ВИПРОБУВАННЯ ПРИЗВЕДУТЬ ДО 80 000 ЗАХВОРЮВАНЬ НА РАК У США

Джерело інформації: газета Pathfinder (видається американською неурядовою організацією Nukewatch), весна 2002 р.

За оцінками останнього дослідження, проведеного на замовлення уряду США, 80 000 людей, які жили або народилися в Сполучених Штатах протягом останніх 50 років, захворіли або ще захворіють на рак через радіоактивні опади, що утворилися в результаті атмосферних атомних випробувань. Більш ніж 15 000 випадків будуть фатальними.

Уряд США проводив вибухи атомних та водневих бомб над поверхнею землі з 1951 по 1963 рр., на полігонах у Неваді та на островах Тихого океану. В новому звіті наводяться дані про те, що великі дози радіації, що призвели до забруднення територій в США, також походять від радянських ядерних тестів у Казахстані, американських та британських - в Тихому океані. “Цей звіт й інші дані доводять, що “гарячі плями” утворюються навіть на відстані тисяч кілометрів від місця випробування”, - сказав Арджун Махіджані, президент Інституту енергетичних та екологічних досліджень IEER. Газета “Гардіан” пояснює, що під час випробувань в атмосферу викидається величезна кількість радіоактивних ізотопів, які мандрують навколо планети з повітряними масами, а потім у вигляді дощу випадають на землю.

У попередньому дослідженні в 1997р. до уваги брався тільки йод-131 (що призвів до 75 000 захворювань на рак щитовидної злози, з яких 10 % були фатальними). Новий звіт вивчає ще 18 ізотопів, викинутих під час ядерних тестів. Серед них стронцій-90 та цезій-137 (який складає до 40% всіх викидів), що залишатимуться небезпечними ще 300 років.

Газета “Нью Йорк Таймс” пише, що ці та інші отруйні речовини можуть переноситися на тисячі кілометрів і є “потенційною причиною захворювань на лейкимію, рак грудей, печінки та інших видів раку”.

Найбільше страждають діти та вагітні жінки. “Рейтерс” повідомляє, що “жоден з мешканців США від 1951 року не уникнув опромінення». «Гардіан» додає, що «кожен орган та тканина тіла отримали певну дозу радіації”.

В 50-х роках, побоюючись судового переслідування фірмою “Кодак”, уряд США повідомив виробників фотоплівки про очікувані радіоактивні опади, щоб дати їм змогу захистити свій товар. Однак ні словом не попередив про це виробників молока, аби ті могли захистити свій, такий важливий продукт харчування.

Американські громадські активісти кажуть, що по всій країні розкидані “гарячі” плями. “Уряд має донести новини до маленьких міст по всій країні, щоб попередити людей, які ні про що не підозрюють, про загрозу для їхнього здоров”я від ядерної зброї”. Доктор Махіджані каже: “Нові мапи радіоактивних опадів та підрахунок доз радіації показують, що ядерні держави не тільки отруюють свої народи, але й мешканців інших країн. Країни, що мають ядерне озброєння, зобов”язані надати чесні підрахунки, належне лікування та компенсацію жертвам атомного віку”.

Звіт підготовлений Національним інститутом вивчення раку (National Cancer Institute) та Центром контролю за захворюваністю (Centers for Diseases Control), США. Звіт та мапи радіоактивного забруднення США можна знайти на інтернет-сторінці Інституту енергетичних та екологічних досліджень www.ieer.org

На початок

У ДЕСЯТКІВ ТИСЯЧ МОЛОДИХ БІЛОРУСІВ У ПЕРСПЕКТИВІ МОЖЛИВИЙ РАК ЩИТОВИДНОЇ ЗАЛОЗИ

Джерело Інформації: Interfax-Zapad

У перспективі в 50 тисяч теперішніх підлітків і молодих громадян Бєларусі може бути виявлений рак щитовидної залози.

Як повідомив журналістам начальник управління охорони здоров’я Гомельського облвикон-кому Микола Крисенко на зустрічі з журналістами, подібний прогноз базується на результатах розрахунку ризику захворювання, змодельованого на основі аналізу радіоактивних доз,

отриманих у результаті катастрофи на ЧАЕС. За його словами, обсяг медичного обстеження підлітків і молодих людей ні в якому разі не може бути скорочений. “Необхідно спостерігати за всіма, хто потрапив у 1986 році в групи найбільшого ризику появи захворювання – це приблизно півмільйона людей, що знаходилися в той час у Гомельській області, і щорічно обстежувати їх, де б вони не проживали”,- стверджує фахівець. У даний час, за словами Н.Крисенко, при обстеженні тисячі громадян із груп ризику виявляється в середньому 100 випадків вузлових новотворень у щитовидній залозі. З цього числа патологій потім виявляється два-три випадки раку залози. Прогноз і статистика захворюваності, наведені і в закордонних публікаціях, підтвер-джують, що в Гомельській області зафіксована абсолютна першість у планетарному масштабі по кількості патологій щитовидної залози, що вже відбилося на дітях: 13,4 захворювань раком щитовидної залози на 100 тисяч дітей, при середньостатистичному світовому рівні - одне-два таких захворювань на мільйон дітей. Однак... місцеві влади потерпілих від аварії на Чорнобильській АЕС районів при вирішенні більшості специфічних проблем залишаються з ними один на один, а республіканські органи все більше ухиляються від конкретної допомоги, - заявив в інтерв’ю “Інтерфаксу” голова Хойникського райвиконкому Микола Садченко.

За його словами, у районі навчилися одержувати “чисті” молоко, м’ясо і рослинницьку продукцію, які не містять гранично допустимих концентрацій стронцію-137, однак знайти і застосувати технології, що виключають перевищення вмісту стронцію-90, їм не під силу. Не вирішуються також принципові питання по відношенню до мешканців сіл, розташованих на межі зони відселення: “уже стало зрозуміло, що продовження програми переселення не передбачається, а сім населених пунктів району залишилися заручниками цієї ситуації”,- повідомив голава району.

“Таким чином, вантаж виконання Державної програми ліквідації наслідків катастрофи на ЧАЕС в більшості перекладається на районний і обласний виконавчі комітети”, - вважає М.Садченко.

На початок

З початку цього року на українських АЕС було зафіксовано інциденти:

13.01.2002 для усунення порушень у роботі було позапланово зупинено шостий енергоблок Запорізької АЕС. До зупинки блоку спричинило погіршення якості води в турбінному відділенні внаслідок потрапляння до неї домішок з охолоджуючої води зі става-охолоджувача. Після усунення пошкоджень в устаткуванні, які призвели до порушення, якість води відновлено, розпочато операції з відновлення роботи блоку. Порушення не призвело до змін радіаційної обстановки на АЕС та навколо неї і не становило загрози для персоналу станції.

18.02.2002 на Хмельницькій АЕС у 10 разів підвищився радіаційний фон. На АЕС сталося протікання радіоактивної води, що призвело до забруднення частини промислового майданчику. Протікання виникло внаслідок пошкодження трубопроводу діаметром 108 мм, який прокладено на естакаді над промисловим майданчиком станції. Площа радіаційно забрудненої ділянки становить близько 30 кв. м., потужність випромінювання під естакадою з пошкодженим трубопроводом становить 240 мікрорентген на годину. Фахівці вважають, що цей показник приблизно у десять разів перевищує рівень природного фону, однак не досягає гранично допустимої норми радіації. Спеціальна бригада Хмельницької АЕС провела роботи по дезактивації і похованню зараженого грунту. Представники екологічних організацій України, вже неодноразово вказували на серйозні проблеми Хмельницької АЕС. Зараз на території станції діє один реактор, який і став причиною аварії. Екологи стверджують, що робота підприємства небезпечна і закликають закрити його.

21.02.2002 Через порушення в роботі на першому блоці Хмельницької АЕС протиаварійний автоматичний захист знизив вироблення електроенергії до 30% номінального рівня. Зменшення навантаження блоку, що працював на повній потужності, відбулося внаслідок порушення в електроживленні системи автоматичного регулювання рівня води в парогенераторах, що призвело до автоматичного відключення двох з трьох насосів, що забезпечують охолодження реактора, і автоматичного зменшення потужності реактора. На щастя, порушення не вплинуло на радіаційну обстановку на АЕС і навколо неї і не становить загрозу для персоналу.

23.02. о 1.31 для ремонту зупинено третій енергоблок Південно-Української АЕС. Зупинка пов’язана з необхідністю ремонту електричного трансформатора блоку. Відключення блоку було заздалегідь погоджено з диспетчерськими службами енергосистеми країни.

30.03. о 22:39 дією захисту через неполадки в електричній системі відключився циркуляційний насос (ЦН-2), що призвело до автоматичного зниження до 630 МВт потужності 5-го енергоблоку Запорізької АЕС (ВВЕР-1000). 31.03. об 11:48 після проведення ремонтних робіт включено в роботу циркуляційний насос.

03.04. в 15.02 через порушення в роботі автоматичного протиаварійного захисту аварійно зупинений перший блок Рівненської АЕС. За попередніми даними, аварійну зупинку блоку спровокувало ушкодження одного з основних автоматичних регуляторів блоку (регулятора рівня води в парогенераторі). Подія не призвела до змін радіаційної обстановки на АЕС і не представляло загрози для персоналу.

15.04 о 12:47 дією автоматичного захисту (АЗ) відключився від енергомережі 1-й енергоблок Запорізької АЕС (ВВЕР-1000). Причина спрацювання АЗ - неполадки у системі турбогенератора.

25.04 о 22:03 дією автоматичного захисту через пошкодження силового кабеля живлення органів регулювання системи управління та захисту (ОР СУЗ) реакторної установки відключено від енергомережі 3-й енергоблок Запорізької АЕС (ВВЕР-1000).За Міжнародною шкалою оцінки подій з ядерної та радіаційної безпеки INES подію класифіковано рівнем “0” (найнижчий рівень, відхилення).

На початок

Представництва WISE/NIRS

WISE Амстердам

P.O. Box 59636 1040 LC Amsterdam The Netherlands

Tel: +31 20 612 6368 Fax: +31 20 689 2179

Email: wiseamster@antenna.nl Web: www.antenna.nl/wise

NIRS

1424 16th Street NW, #404 Washington, DC 20036 USA

Tel: +1 202 328 0002 Fax: +1 202 462 2183

Email: nirsnet@nirs.org Web: www.nirs.org

NIRS Southeast

P.O. Box 7586 Asheville, NC 28802 USA

Tel: +1 828 251 2060 Fax: +1 828 236 3489

Email: nirs.se@mindspring.com

WISE Аргентина

c/o Taller Ecologista CC 441 2000 Rosario Argentina

Email: wiseros@cyberia.net.ar

WISE Іспанія

Appartado de Correos 741 43080 Tarragona, Spain

Email: jaume.morron@retemail.es Web: www.ecologistasenaccion.org/ros/wise.htm

WISE Росія

а/с 1477 236000 Калінінград, Росія

Teл/факс: +7 0112 448443

Email: ecodefense@online.ru Web: www.ecodefense.ru

WISE Словакія

c/o SZOPK Sirius Katarina Bartovicova Godrova 3/b 811 06 Bratislava Slovak Republic

Tel: +421 905 935353 Fax: 421 2 5542 4255

Email: wise@wise.sk

WISE Україна

Екоклуб п/с #73, Рівне-23, Україна

Тел/факс: +380 362 284166 Email: ecoclub@ukrwest.net

WISE Uranium

Peter Diehl

Am Schwedenteich 4 01477 Arnsdorf Germany

Tel: +49 35200 20737

Email: uranium@t-online.de Web: www.antenna.nl/wise/uranium

WISE Чехія

c/o Hnuti Duha Bratislavska 31 602 00 Brno, Czech Republic

Tel: +420 5 4521 4431 Fax: +420 5 4521 4429

Email: jan.beranek@ecn.cz Web: www.hnutiduha.cz

WISE Швеція

c/o FMKK Barnangsgatan 23 116 41 Stockholm Sweden

Tel: +46 8 84 1490 Fax: +46 8 84 5181

Email: info@folkkampanjen.se Web: www.folkkampanjen.se

WISE Южна Корея

c/o Eco-center 121-020 4F GongDeok Building 385-64 GongDeok-dong Mapo-go Seoul, South Korea

Tel: +82 2 718 0371 Fax: +82 2 718 0374

Email: ecenter@eco-center.org Web: www.eco-center.org

WISE Японія

P.O. Box 1 Konan Post Office Hiroshima City 739-1491 Japan

Tel/Fax: +81 82 828 2603

Email: dogwood@muc.biglobe.ne.jp

На початок

контактна інформація

Інформаційний центр з ядерної енергетики NIRS (Nuclear Information & Resource Service) був започаткований в 1978 році у Вашингтоні, США. Всесвітня інформаційна служба з енергетики WISE (World Information Service on Energy) була створена у тому ж році у Амстердамі, Нідерланди. NIRS та WISE об’єднали свої зусилля у 2000 році, створивши всесвітню мережу інформаційних та ресурсних центрів для громадян, екологічних підприємств, які занепокоєні ядерною енергією, радіоактивними викидами, радіацією та цікавляться питаннями відновлюваної енергії. “Nuclear Monitor”, англомовний бюлетень WISE/NIRS, публікує міжнародну інформацію 20 разів на рік. “Ядерний монітор” українською мовою видає громадська екологічна організація “Екоклуб”. Бюлетень виходить 6 разів на рік, поширюється безкоштовно серед громадських організацій, учбових закладів, бібліотек та населення.

Над україномовним виданням працювали:

Наталія Клюкіна (координатор проекту), Наталія Акуленко, Тетяна Мурза, Ден Майнер-Нордстром, Андрій Мартинюк. дякуємо за допомогу О.Пасюку та Ю.Урбанському

Контактна адреса:

ММГО “Eкоклуб”

а/с №73

Рівне - 23, Україна

тел./факс (0362) 284166

е-mail: ecoclub@ukrwest.net

Якщо ви хочете отримувати елек-тронну версію бюлетня, надішліть свій запит на е-mail Екоклубу.

Передрук матеріалів заохочується. Використовуючи матеріали бюлетня, робіть посилання, будь-ласка.

На початок